- Так, у нас всіх є купа справ, якими ми займаємось за межами групи. Ян займається лейблом Dischord records з 1980 і це забирає багато часу у нього. він ще має нову групу, яка називається Evens, що є дуетом з Амі Фаріною (Amy Farina). Джо заправляє лейблом Talotta Records, який видав записи Spirit Caravan, Dead Meadows і Orthrelm. Він також зробив запис із Джоном Фрусканте (John Frusciante) під назвою Ataxia. Брендан багато робить роботи із саундтреками. Він робить серії DVD, під назвою "гори, щоб сяяти"(burn to shine), що відображають місцеві музичні сцени по СшА, групи, які лабають в місцях на межі руйнування. у мене лейбл Peterbilt, який дуже малий але в основному поза групою я багато зробив для таких груп, як Blonde Redheads, the Gossip і the Casual Dots.

2-Скільки у вас концертів в місяць? як часто виїжджаєте в тур? чим відрізняється тур в США, Європі, Японії, Австралії?

-ну, взагалі то fugazi не грають вже з 2002. у нас така собі довга перерва поки всі ми займаємось іншими справами- сім"ї, інші проекти і т.д. Ми турили біля 16 років і вони затягувались на 3-6 місяців щороку. Дякі роки були більш безбашені ніж інші, залежало також від того, чи записувались ми чи писали. Щодо різниці турів в різних країнах, то мені дуже важко узагальнити. Я скажу, що мовний бар"єр є єдиною основною відмінністю, бо на диво люди дуже однакові всюди- багато дуже класних людей і завжди трохи засранців.

3- Що подобається\не подобається в турах?

- найкращою частиною тура для мене завжди був сам концерт. Я завжди обожнював іграть- для мене це цілковите звільнення. Ще я завжди був рвдий відвідати такі місця, як Бразилія, Малайзія та Нова Зеландія. Це справді розширює твій кругозір. Найгіршою річчю в турі для мене було захворіти в турі. Я не можу похвастать супер здоров"ям і дуже важко було виступати будучи реально хворим.

4- як організовуються ваші канци, хто це робить? з ким граєте?

- ян був єдинним менеджером групи. він все робив сам. тому нам не доводилось дозволяти іншим людям
вирішувати за нас. з ким граємо?- щоразу з іншими. Навіть якщо ми когось возим з собою, ми наполягаємо, щоб грали також місцеві групи, щоб можна було вивчити музичну сцену місць, в яких ми бували .

5- можеш описати яким є DIY в США? ми знаэм, шо у вас все виглядає, як добре налагоджена система клубів, лейблів, шопів, канців і т.д. як відбувається дистрибуція у вас?

- зараз так багато різних сіток, інтернет практично змінив все. В ранніх 80-х це виглядало більше як секретне андеграунд товариство зі своїми прихованими кодами через шо було більше індивідуалізма від міста до міста. Зараз же з приходом інета стало набагато легше для людей з специфічними смаками та ідеалами спілкуватися один з одним. Я думаю, що організація DIY у нас така ж як всюди: незалежні люди просто намагаються щось робити незалежно від нармального бізнесу,не за правилами базара.

6-Фугазі вже біля 18 років! Як на мене-це величезний вік для групи з одними і тими ж учасниками. Як ви почуваєтесь в групі після стільки часу разом? думаю, лиш з "правильними" людьми можна лишатись стільки часу поруч.Що скажеш на це? в чому секрет? невже ви ніколи не сварились?

-як я вже казав, ми припинили грати концерти в 2002. ми не розпались, бо ми запросто можем знову зібратись, просто зараз у нас така собі відпустка. все ж ми мали 16 років спільної роботи. думаю, ключ в тому, що ми росли разом і дружили ще до того як почали грати. наприклад, Брендан і я грали в 5 групах до фугазі починаючи ще з 15 років. тому у нас солідна спільна історія. з часом коли фугазі стартували в 1987 ми всі вже встигли зробити багато музичних проектів і були дуже підготовлені для серйозної і важкої роботи... нам не довелось проходити через процес виявлення справді відданих, бо ми всі були! ми ще по спражньому любим один одного і довіряємо один одному як людям, що допомагає. і так як ми все робимо самі без допомоги стороніх людей, лейблів, менеджерів всяких, ми ніколи не почуваємось, що нами попихають по життю без нашого контролю.

7- бля, чуваки, ви ж дорослі! ви- татки, маєте сім"ї...як ви диветесь на панк рок зараз, на себе, свою музику? що змінюється з часом? хіба не лишається все менше і менше часу на музику, лірику?

--так-життя поступово ускладнюється, але все ж ми продовжуємо працювати над музикою кожнісінький день в тій чи іншій формі. це ніби кисень для нас і він потрібен нам для того, щоб виживати.

8- що вам подобається більше: живі концерти чи робота в студії? змінювались якось ваші фени з роками, з виходами альбомів?

--особисто я більше люблю живі шоу, бо там більше свободи- так мало про що хвилюватись, просто відчувай музику. писатись в студії теж прикольно, але це більш напряжно і трохи антисептично.

наша аудиторія лишилась справді лояльною з роками-досить стабільною ввесь час. щось змінювалось лиш в тих нових місцях, куди ми приїжджали і доносили свою музику до нових вух.

9--ви розмовляєте про щось на своїх канцах? про що? про що говориш особисто ти, гай?

--однозначно ми зависаємо з людьми на своїх шоу. без цього було б дуже самотньо! що стосується тем розмов, то вони без сумніву охоплюють всі нормальні речі: погода, політика, їжа,музика, книжки, фільми, моя кицька камілла..... все, про що говориться!

10- чи знають в сша щось про "російський" DIY?

-- ми знаємо мало, але чесно, мені дуже шкода, що ми не мали нагоди поїхати в росію і не побачили все з перших рук. кілька раз були спроби, але нам ніяк не траплялись надійні промоутери. нам усім дуже шкода, бо люди, які приїздили звідти привозили масу вражень.

11- що хотілось би додати для читачів мого журнальчика?

--якщо Фугазі збереться знову разом, ми обов"язково спробуємо зіграти в росії. Усього найкращого всім, хто нас підтримував всі ці роки!

(Suck Out zine)