1 травня 2009 року на честь Міжнародного дня солідарності трудящих у
Києві пройшла демонстрація за участю лівих радикалів та незалежних
профспілок. Авангард колони, який складав уже майже традиційний для
Києва антифашистський “Чорний блок”, ніс банер з написом “Проти влади і
капіталу”. Близько 400 молодих робітників, студентів, громадських
активістів стартували від станції метро “Арсенальна” і вимушено
завершили ходу на вході до парку ім. Т.Г. Шевченка. Міліція дуже
нервово реагувала на використання учасниками ходи піротехніки і
намагалася спровокувати бійку.
Під час зупинок біля Кабміну та КМДА проходили мітинги, у ході яких
представники маршу донесли до громадськості та журналістів свої погляди
на ситуацію у країні і світі. На думку позапарламентських лівих єдиним
виходом з економічної кризи є передача підприємств у власність трудових
колективів та впровадження самоуправляння на місцях. Крім того,
протестуючі висловили занепокоєння щодо наростання фашистських настроїв
у суспільстві. Антифашисти та анархісти наголосили, що жодна “сильна
рука” не зможе вирішити соціальні проблеми. Натомість, влада має
належати безпосередньо народу, через систему самоврядування, а не через
“народних обранців”.
Серед гасел акцї лунали такі: “Заводи - трудящим, тоді життя
покращим”, “Капитализм - хаос, анархия - порядок”, “Свобода, рівність,
пряме народовладдя”, “Знання - не товар, універ - не базар”, “Геть
фашизм, геть капіталізм”.
Під час заходу лунали гасла “Антифашизм - не злочин”, “Свободу
одеським антифашистам”. Це було реакцією на нещодавню заяву Президента
України у зв’язку з загибелю ультраправого активіста Максима Чайки.
Нагадаємо, що у цій заяві Ющенко назвав антифашистів екстремістами.
Учасники маршу не погоджуються з такою позицією. Антифашист застосував
ніж для самозахисту і збереження свого життя під час нападу більшої
группи агресивних неонацистів, озброєних пляшками та ланцюгами.
Закінчити легально заявлений марш не дали співробітники
спецпідрозділів міліції. Вони оточили антикапіталістичну колону та не
дали можливості рухатись далі у запланованому напрямку, мотивуючи тим,
що у парку Шевченка, де згідно з заявкою мав відбутися фінальний
мітинг, збиралися представники неонацистських організацій. Міліція
побоялась, що рішуче настроєні робітники і студенти-антифашисти не
дадуть провести нацистський шабаш біля пам’ятника українському
поетові-революціонеру. Під прикриттям кількох сотень спецназівців
нацисти збиралися на свою акцію. Міліціонери у грубій формі намагалися
зірвати з учасників акції маски з метою спровокувати бійку. Але
антифашистська молодь поводила себе дисципліновано і не піддалася на
провокації.
