Категории каталога

Форма входа

Приветствую Вас Гость!

Поиск

Наш опрос

Как лучше добавлять новые группы на сайт?
Всего ответов: 115

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Статьи

Навіщо тобі вбивати?
Навіщо тобі вбивати?
 

Здаров, мене звати Ярик, я з Житомира, мені 22 роки, три з них я не їм м’яса... Про це, тобто про це моє вегетаріанство, я і хочу вам розповісти зараз.
Почалось це у мене все з того, що я прочитав в 2002-му році статтю „Зачем тебе убивать?” на вебсайті, який відкрив для мене, можна сказать, нове життя, він називався PUNK.RU і в ньому панк був показаний зовсім інший, не такий як я його знав (похуїст, цинік, алкаш і невдаха). Там показували панк, як ІНШЕ життя, одной з ознак якого, поруч з активним протистоянням гнилому світові і створенням нового ЖИВОГО світу, було також і дуже цікаве для мене поняття ДОБРОТИ, причому не тільки до обездоленних, бомжів, проституток... (те саме, що й церковне поняття доброти), але й до тварин, ба, навіть рослин та матінки-землі (Earth First! Movement і т.д.... ).
Це, помню, мене вразило сильно... тим більше, що я з дитинства запомнив відчуття безпорадності і лиха, коли кричить кабан, якого ріже дід на подвір*ї, а потім смердить „свіжина” і баба запрошує до столу, де мужики наливають „по сто”, а мені хочеться дати їм всім по єбальніку і заплакати за те, що вони вбили беззахисного... Я тоді казав собі, шо нічого не поробиш, шо така природа світу, і ненавидів цю природу, а потім навіть і ненавидіти перестав, мені стало глубоко похуй на тварин, як в принципі і всігда буває, коли людина взросліє і починає цікавитись дєвочками (мальчиками) і гульками.Тим більше, мій батько працював на бойні „забойщиком” і приносив дамой вкусні обрєзкі печінки і грудінкі, які вкусно смажила моя мати, а я їв.
Вспомнив я про свої дитячі враження тільки тоді, коли ще й ще, по декілька раз на день, перечитував цю статтю у себе на компі, дивуючись, що все так просто і МОЖЛИВО жити без м’яса, та все ж я лінувався і боявся перейти на стан „психа і сектанта”. Але мій дружбак не був такий лякач, як я і перейшов на вегетаріанство раніше за мене, а я спершу сміявся з нього, а потім побачивши, шо він серйозно, перейшов і сам, боячись захворіти чимось, накупивши купу соєвих напівфабрикатів, сказав всім невпевнено: „Я НЕ ЇМ М’ЯСА”.
Те, що було далі, поразило мене до глубіни душі своєю пустотою і дебільністю... шо мені тільки не казали, „сину, це сєкта…скажи в якій ти сєкті?”, „а ти знаєш шо рослини тоже так само страдають як тварини, а ти їх тоже жереш?”, „у тебе пєрєц не буде стоять, який ти мужик, як ти м’яса не їси? дітей не буде”, „знаєм таких вегетаріанців - один уже був…та осліп, в газеті писало”, „але сало тобі точно можна” і мільйони їнших, навіть сльози і вмовляння матері кинути це все, були, правда, не помогли… Крім бурхливого бажання людей постійно спорити зі мною і демонстративно смакувати переді мною сало, колбасу чи котлетку, прицмокуючи і співаючи „ням-ням, ах, вкуснятіна!”, були ще й інші проблеми: я не міг нормально знаходити собі їжу, коли був далеко від доми і мав легкий страх, що чимось захворію, що можливо вегетаріанство підходить не для всіх. Але час все змінив – за 3 роки я навчився самостійно готовити собі їжу, проживши рік на квартирі, де були одні вегетаріанці; навчився знаходити вегетаріанську їжу де її ніхто не бачить; зрозумів, що не тільки нічим не заболів, але також і позбавився старої хвороби авітамінозу, яка була в мене все життя, а також завдяки вегетаріанству знайшов собі нових знайомих, які навчили мене вірити в себе…і в те, що не все, що вважається більшістю за істинне, є таким....слухай своє серце, а не їхні голови, казали вони
В принципі на цьому певно шо й все. Happy End. Пройшло 3 роки, я змінив себе і живу більш добрим і свідомим життям, ніж до цього, не їм тварин і риб, не ношу шкіру чи хутро...але мені все рівно погано, і знаєте чому? бо я хочу, щоб всім було добре і тому пишу цю колонку, надіючись, що когось вона все-таки спонукає хоч на хвильку задуматись над тим давнішнім питанням з punk.ru: „Зачем тебе убивать?”... якшо люди, які живуть поруч тебе і є такими ж самими, як і ти, живуть без м’яса, та ще й відчувають себе краще ніж м’ясоїди...може пора спробувати щось нове, наприклад… вегетаріанство!

П.С. Шоу Трумена, гурт в якому я граю, їде в турне по Україні з 10 по 21 листопада ми будемо мати 8 концертів по всій Україні – від Ужгорода до Харкова, крім музики ми будемо розповсюджувати печатну інформацію про вегетаріанство серед людей, хоча і музикою теж допоможемо – одна з наших нових пісень називається „Можемо” – вона про те, що ми МОЖЕМО жити без м’яса, і у нас немає причини вбивати.

Якщо ви зацікавились ідеєю вегетаріанства, але боїтеся почати і мало про це знаєте, то напишіть мені на truemen@mail.ru , відвідайте www.animalrights.ru, www.cetalife.h10.ru, www.vita.ru , www.peta.com і т.д. Або зв*яжіться з тими, хто робить цей зін, дехто з них, вже відмовився від м’яса, і думаю, вони поділяться з вами досвідом. Головне – не боятися... Question Authority! Go Vegetarian!

Ярон Трумен,
Шоу Трумена/Живи! Дістро/
Сквот UA *зін
truemen@mail.ru
www.truemens.narod.ru


Категория: Статьи | Добавил: valderrama (17.01.2008)
Просмотров: 865 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 2
1  
очень знакомая история smile
у меня та же фигня в детстве была.....но потом музыка, люди и собственные розмышления взли верх и я за пару недель перешол на вегетерианство smile со временем "заразил" и друзей с которыми играю в групе
я уже на этой теме год а они по пару месяцей и я ни разу не жалел про то что перестал есть мясо!!!!!!!!!!!

2  
на самом деле при переходе на вегетерианство (а особенно веганство) начинаешь интересоватся аспектами диеты и состава продукции. осознаешь каким дерьмом ты питался до етого, и насколько скуднее был твой рацион. а отого и авитаминозы ))

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]