Категории каталога

Форма входа

Приветствую Вас Гость!

Поиск

Наш опрос

Как лучше добавлять новые группы на сайт?
Всего ответов: 115

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Статьи

Ольга Прокопенко: ГМ продукти усе-таки їмо
Ольга Прокопенко: ГМ продукти усе-таки їмо


Готуючись посидіти з друзями за святковим столом чи приготувати звичний обід для сім'ї, прямуємо до супермаркету або на ринок по продукти. Там і там на на їхній вибір нині гріх скаржитися. А ось на якість продуктів доводиться пильніше звертати увагу. У гонитві за легкими прибутками виробники часто не зважають ні на що, навіть на людське здоров'я. Наші співвітчизники сьогодні зіткнулися із західним ноу-хау - генетично модифікованими організмами (ГМО).

Готуючись посидіти з друзями за святковим столом чи приготувати звичний обід для сім'ї, прямуємо до супермаркету або на ринок по продукти. Там і там на на їхній вибір нині гріх скаржитися. А ось на якість продуктів доводиться пильніше звертати увагу. У гонитві за легкими прибутками виробники часто не зважають ні на що, навіть на людське здоров'я. Наші співвітчизники сьогодні зіткнулися із західним ноу-хау - генетично модифікованими організмами (ГМО).

З'явилися вони понад п'ятнадцять років тому у США. Для зручності транспортування томатів ці організми застосували виробники сільгосппродукції. Далі ГМО поширилися на сою, кукурудзу, горох, картоплю. Паралельно розширилася і територія їх розповсюдження.

Кілька років тому в Україні відбулася перша спроба офіційного посіву модифікованої картоплі. Одні кажуть, зібраний урожай швидко знищили, інші з! астерігають, що місцевому населенню таки вдалося прихопити на розплід по кілька кілограмів модифікованого дива. Де воно тепер, користь чи шкода від нього людям - не відомо. Як запевняють науковці, відрізнити ГМ картоплю від звичайної на ринку неможливо. Впізнати таку можна прямо на полі, бо навкруги куща не буде ані бур'янинки або використати на тому ж полі спеціальний індикатор, зануривши його в землю під корчем бульби. А найкраще - віднести в спеціальну лабораторію на аналіз. Та якщо цього не зробити - теж не біда. Адже вплив ГМО на організм людини досі ретельно не досліджено, хоча вчені проводять наукові розробки і висувають певні припущення.

Грунтовні дослідження - сумні результати

Спільно досліджують цю тему науковці з України і Росії. Результатами досліджень поділилася доктор біологічних наук, експерт комітету Росія – НАТО з безпеки харчових ланцюгів Ірина Єрмакова.

- Беззаперечно, біотехнології - майбутнє людства, але з ними слід бути обе! режними. Наразі нам відомо, що модифікований організм утворюєт! ься завд яки вживленню "всліпу" в одну генетичну програму елементів іншої. Що вийде? Ніхто не знає наперед. Прихильники ГМО вважають -немає великої різниці, що саме ми їмо. Говорять, байдуже що там потрапляє в шлунок, адже в ньому все руйнується. Та чи насправді все так безневинно? Зауважу, що в природі не існує міжвидового схрещування. Приклад насильницького людського втручання експеримент над конем з віслюком, в результаті чого одержали мула, який ніколи не зможе мати потомства.

У 2000 році 828 вчених з 24 країн оприлюднили відкритий лист до керівників держав, в якому вимагали ввести мораторій на озповсюдження генетично модифікованих продуктів. У листі перелічено всі небезпеки, пов'язані з генетичним тестуванням організмів. Нині ці технології недосконалі, а відтак і небезпечні. Якщо й беруть до уваги, який саме ген вживляється, то не переймаються, яким чином це зроблено. Розв'язувати цю проблему потрібно зараз, інакше потім неможливо буде подолати наслідки.

Скажімо, я! к впливають ГМО на комах? На це запитання вчені мають відповідь. Ірина Єрмакова розповіла, що коли лялечок метелика монарха годували ГМ пилком, вони швидко гинули як в лабораторних умовах, так і у відкритій природі. Сонечка, нагодовані тлею, яку розводили на ГМ картоплі, також недовго витримували, а ще у них спостерігалося зменшення розміру крил.

Ланцюжок вибудовується досить довгий: страждає не лише той, хто харчується ГМО, а й той, хто з'їдає попередника. У тварин, яким у корм додавали ГМ продукти, видозмінювалися органи, в яких знаходили чужорідні вставки. Приміром, якщо до корму вагітних щурів додавали плазмід (білок зеленого кольору, відсутній в організмі в природних умовах), потім його знаходили і в організмі ще ненароджених гризунів. Залишався він і після народження в легенях, серці, нирках малюків. Як правило, після цього у пацюків утворювалися злоякісні пухлини.

Що ж відбувається з потомством? У самок щура, яким додавали в раціон ГМ сою, малюки народж! увалися кволі, без шерсті, з низькою температурою тіла. Більші! сть з ни х проживала лише кілька днів. Спостерігався високий відсоток смертності в першому поколінні й безплідність - у другому, у двадцяти відсотків самок порушувався материнський інстинкт (агресивність спостерігалася і у потомства цих самок).

На думку науковця з Росії, надалі відбуватиметься генетичне забруднення навколишнього середовища. Якщо раніше вважалося, що звичайні сорти рослин ГМ культури можуть існувати паралельно, то нині доведено, що трансгенний пилок, потрапляючи на звичайну культуру, запилює її, перетворюючи на трансгенну. Масове зникнення комарів, тарганів, хрущів і бджіл на території Росї науковці пов'язують з трансгенним забрудненням. Тому й пропонують, як і їхні українські колеги, спочатку вивчити ситуацію, а вже потім робити
висновки - потрібні нам ці технології чи ні. Як це роблять нині Швейцарія, Греція, Польща - країни, які вважаються вільними від трансгенів. Тоді як США, Канада, Аргентина, Бразилія, Китай - найактивніші популяризатори ГМО.

П! роте в деяких країнах існують зони, вільні від неприродних організмів. Також, наприклад, у США, де не прийнято маркувати продукти харчування, два штати - Каліфорнія і Аляска - на місцевому рівні ухвалили рішення про запровадження інформаційних позначок для споживачів.

Уникнути трансгенезації

Звичайно, убезпечити себе можуть і українці, запровадивши сучасне законодавство про якість і безпеку продуктів, ввівши маркування продуктів на наявність трансгенів, заборонивши використання ГМ-компонентів у дитячому харчуванні, розвиваючи власне сільськогосподарське виробництво, ввозячи продукцію лише з країн, вільних від ГМО, впевнена перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.

Академік НАНУ, президент Українського ботанічного товариства Костянтин Ситник додав, що не зайвим було б оголосити й нашу країну зоною, вільною від трансгенних організмів, а також заборонити вирощування таких рослин. Науковці доводять, що сорти рослин, вив! едені протягом останніх ста років природним шляхом і культивов! ані на н аших грунтах, здатні забезпечити врожаєм населення України. Перш ніж сіяти навіть ріпак для виробництва біопального чи цукровий буряк для виробництва спирту, давайте все ж ґрунтовно замислимося - чи насправді воно того варте? На пам'яті 30-ті роки минулого сторіччя, коли наука запропонувала для боротьби з бур'янами дуст. Крок був варварський, але на той час йому просто не було альтернативи. Ось і нині чомусь вважають, що нагодувати людство можна лише за допомогою трансгенізації. А що буде з людьми в п'ятому або сьомому поколінні – не подумали...

На маркування лише сподіваємось

Те, на що очікували вітчизняні споживачі спочатку 1 листопада, а потім 1 грудня цього року - маркування продукції на вміст ГМО - відкладається на невизначений термін. Власне, Кабінет Міністрів України скасував постанову 985 від 1 серпня 2007 року "Питання обігу харчових продуктів, що містять генетично модифіковані організми", яка зобов'язала б виробників маркувати продукти харчува! ння з вмістом 0,9 відсотка ГМО.

Терміни введення маркування продуктів на наявність в них ГМО в Європі розроблялися поступово, - наголосив голова ржспоживстандарту Олександр Шнипко. - А в Україні ініціатива створення такого маркування виникла лише влітку цього року. Тому звинувачувати когось у лояльності чи, навпаки, у непоступливості необ'єктивно. В принципі вже зараз вітчизняні виробники готові до такого маркування. Проте в Україні ще не налагоджена відповідна система контролю.

Для цього, по-перше, потрібно ввести нові стандарти відбору та оцінки зразків продукції, лабораторних методів, ухвалити низку нормативних документів, включаючи порядок транзиту продукції з вмістом ГМО. Це дасть можливість застосовувати штрафні санкції у певному правовому полі.

По-друге, в державі практично відсутня лабораторна база досліджень. Нині працює лише чотири лабораторні центри: два в Міністерстві аграрної політики, один в Мінохорони здоров'я і один в Держспоживстанд! арті. Ще потрібно створити хоча б двадцять сім, обов'язково по! одному на кожну область. На створення однієї такої бази необхідно близько 600 тис. грн.

Наразі виробникам продукції запропоновано добровільно в рекламних цілях проводити маркування на відсутність ГМО. Олександр Шнипко зазначив, що з проведених у тестовому режимі випробувань 42 продуктів наявність ГМО визначено у 18. До маркування готові й бізнесмени. Наприклад ті, хто займається експортуванням товару у країни Прибалтики, стикалися з проблемою повернення товару без відповідних позначок.

Нам надано повноваження підготувати єдиний документ з комплексом рішень усіх цих питань, який ми надамо на обговорення уряду, - наголосив голова Держспоживстандарту. - Перший варіант такого документа пройшов погодження урядових структурах. Для того, щоб він запрацював, потрібні асигнування, закладені у бюджет наступного року передовсім на гармонізацію стандартів, створення тест-бази та лабораторій.

У Держспоживстандарті також висловлюють занепокоєння можливим рішенням про відміну! обов'язкової сертифікації низки продовольчих та непродовольчих товарів, яке останнім часом активно лобіюється на різних рівнях. Це не гарантує поліпшення якості та споживчих властивостей продукції, а в подальшому не забезпечить відповідність її вимогам нормативних документів, що діють в Україні. На думку спеціалістів Держспоживстандарту, це навіть призведе до гальмування процесів розвитку вітчизняного виробництва, негативно вплине на становлення української економіки і надовго зробить неконтрольованими шляхи надходження до споживчого ринку держави низькосортної, неякісної, фальсифікованої продукції.

www.helsinki.org.ua
Категория: Статьи | Добавил: Яр (29.01.2008)
Просмотров: 1048 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 2
1  
слышал что соки РИЧ и САНДОРА изготовлены из генетически модифицырованых фруктов.
а кто знает в украине соя содержит ГМО?

2  
Я думаю содержит. Соя вообще один з найбильш модифицированих продуктів. Ту сою що я купую - там написано, шо нияких "ГМО", але де гарантии? Тому я дуже ридко купую сою. до того ж вона мени не дуже подобаеться.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]